Нещодавно агентство Reuters повідомило, що Китай може підтримувати стейблкоїни, що викликало широкий інтерес на ринку. Проте, після детального аналізу, достовірність цієї інформації викликає сумніви.

По-перше, довгострокова політика валютного контролю, що проводиться Китаєм, має принципову суперечність з функцією P2P-платежів криптовалют. Характеристики криптовалют можуть стати викликом для існуючої фінансової регуляторної системи Китаю, що є невідворотним ключовим питанням.

По-друге, Народний банк Китаю вже запустив цифровий юань (CBDC) як базову валюту (M0). З логіки функцій, повторний запуск стейблкоїнів, здається, не є необхідним. Якщо Центральний банк Китаю хоче інтегрувати технологію блокчейн у законну цифрову валюту, він цілком може включити її на початковому етапі проектування, а не реалізовувати це пізніше шляхом додавання шару блокчейну. Вибір не використовувати цей технологічний шлях спочатку, безсумнівно, має глибокі обмірковані інституційні міркування та стратегічні оцінки.

Безумовно, технологія блокчейн дійсно має потенціал знижувати витрати та підвищувати ефективність у сфері міжнародних платежів. Однак реалізація цього ефекту тісно пов'язана з інституційним середовищем і регуляторною рамкою конкретного регіону, а не підходить для всіх випадків.

Китай має обережне ставлення до стейблкоїнів, що по суті відображає стратегічний вибір, де інституційна раціональність переважає технологічні спокуси. У процесі міжнародалізації юаня цифрова валюта центрального банку була чітко визначена як основний канал. У цьому випадку так званий 'підтримка стейблкоїнів' як і не має політичного простору, так і немає стратегічної необхідності.

Якщо Reuters не розкриє конкретні джерела інформації та відповідний політичний контекст, то ця стаття, ймовірно, є спробою маніпуляції громадською думкою з боку ринкових спекулянтів.

Отже, достовірність цієї інформації є вкрай низькою. У майбутньому розвитку фінансових технологій ми повинні більше уваги приділяти інформації, що публікується офіційними каналами, і проводити раціональний аналіз з урахуванням фінансової політики та регуляторного середовища Китаю.